Але не «у плечах». Корпус Vinga Gaia не сильно відрізняється від армії протестованих нами рішень формату Middle Tower. Так, форм-фактор Mini Tower передбачає підтримку плат поменше.

В іншому ж це потенційний притулок для великих відеокарт, високих процесорних кулерів і навіть двухвентиляторних СВО. Більш того, перфорована передня панель і встановлена ​​тильна вертушка сприяють комфортним температурним показникам комплектуючих. У чому полягають інші переваги і недоліки корпуса ціною в $36 - далі в огляді.

Специфікація

Упаковка і комплект постачання 

Звичайна картонна упаковка добре обізнана про головні особливості пристрою, у чомусь навіть краще ніж офіційний сайт. Ручок для транспортування немає, ну й добре.

Комплектація простенька, що цілком відповідає ціні самого корпуса. Є різноманітні гвинти (у тому числі з прокладками для жорстких дисків), стійки і головка для їх встановлення, одноразові стяжки і динамік.

Зовнішній вигляд

Дуже сподобалася гарна продуваність фронтальної панелі Vinga Gaia. Це стало можливим завдяки металевій сіточці, яка займає більшу частину її площі. Вона зовсім небагато зміщена вправо, що привносить легку асиметрію. Настільки легку, що ми навіть не відразу помітили. Пластикове ж окантування справляється з відбитками трохи краще ніж глянцеві поверхні.

Найбільше розбіжностей викликає зовнішність, що трохи нагадує аудіоколонку. Цікаво, чи до вподоби вам такий дизайн? Діліться своєю думкою в коментарях.

Знімається панель дуже легко - маємо шість звичних засувок. Будь-яких пилових фільтрів під нею не виявили, що передбачалось, беручи до уваги ціну пристрою. Уніфіковане шасі дозволяє змонтувати тут максимум три 120-мм вентилятори.

Ширина в 205 мм забезпечує втановлення тильної 120-мм вертушки. Вона постачається разом з корпусом. А широкі отвори дозволяють відрегулювати її положення по висоті.

Нижче маємо чотири слоти розширення з двома типами кріплень: індивідуальними за допомогою гвинтів (усі заглушки багаторазові) і загальним. Останнє представлено притискною пластиною і парою винятково з торованими головками. Ну а в самому низу притулиться блок живлення.

Дихати він зможе без проблем: знімний пиловий фільтр розмірами 147 х 107 мм подбає про відносну чистоту повітря, а пластикові ніжки висотою 20 мм - про його належний приток. Пом'якшувальні накладки також не будуть зайвими. Головне - не втратити їх при черговому переміщенні системника.

Верхня панель Vinga Gaia також може похвалитися сіточкою, що прикриває більшу частину поверхні. Правда, тут вона знімається ще простіше завдяки магнітному кріпленню. При бажанні місця вистачить для пари 120- або однієї 140-мм пропелерів.

Ближче до передньої панелі розмістилися порти, кнопки і роз'єми. Один USB 3.0 сусідить з незадіяною заглушкою під аналогічний елемент. Поруч маємо перемикач режимів роботи тильної вертушки: максимальна швидкість (1150 об/хв), вимкнено (середня позиція) і мінімальна швидкість (600 об/хв). Лівіше розташовані кнопки ввімкнення і перезавантаження з вбудованими LED-індикаторами, аудіороз'єми, пара USB 2.0 і ще одна заглушка. На її місці мала б бути кнопка управління світлодіодним підсвічуванням.

Доступ до портів зручний, незалежно від місця встановлення системника. Причому як для користувача, так і для пилу.

Обидві боковини є листами сталі товщиною 0,6 мм із ребрами жорсткості і кріпленням у тильній частині гвинтами з торованими головками.

Але в ім'я сучасних тенденцій ліва панель отримала прозоре акрилове вікно розмірами 262 х 205 мм. Його цілком достатньо, щоб розглянути кулер, оперативну пам'ять, відеокарту і SSD. Головне, щоб було на що витріщатися.

Внутрішня будова 

Внутрішня будова Vinga Gaia аналогічна багатьом більш габаритним фірмовим корпусам. Відмінність полягає в підтримці материнських плат максимум формату microATX, про що недвозначно натякала наявність лише чотирьох слотів розширення.

В іншому - той же практичний двосекційний дизайн, відсутність стійок у передній частині і тунель внизу, щоб заховати з очей геть усе що без підсвічування. Ну, майже все - виробник передбачив віконце для блоку живлення, але при закритій боковині розглянути його ніяк не вдасться.

За передньою панеллю можна встановити радіатор СВО довжиною до 240 мм замість пропелерів. Поруч на піддоні можна закріпити пару 2,5" накопичувачів, але для виконання даної процедури доведеться знімати обидві боковини.

Утім, особливої ​​потреби в цьому у більшості з вас не буде, адже пару SSD можна розмістити на піддоні. Для цього є два знімних кронштейни. Єдине «але» - їх використання може перешкодити встановленню пристроїв у самому нижньому слоті розширення.

При наявності в системі більш габаритних 3,5" накопичувачів доведеться задіяти комплектні прокладки і гвинти, після чого носії можна зафіксувати в кошику під тунелем. 

Остання, до слова, знімна. Правда, при будь-якій потребі задіяти цю можливість ми не знайшли. Наприклад, довжина блока живлення і так може досягати значних 180 мм. Хіба що ви захочете встановити щось ще більш габаритніше.

Місця під верхньою панеллю по висоті недостатньо для радіатора СВО - тут помістяться тільки вертушки. А по довжині для пари 140-мм пропелерів не вистачає 10 мм відстані між отворами посередині. Зате зв'язку 140-мм і 120-мм рішень сюди можна встановити без проблем.

В тилу Vinga Gaia красується єдиний вентилятор. За сучасними мірками це дуже простеньке рішення: ні оптимізації лопатей, ні хоча б пара світлодіодів. Усередині нього застосовується звичайна втулка.

Поруч на піддоні маємо великий виріз - подарунок власникам великих процесорних кулерів, щоб їх заміна здійснювалася якомога простіше.

Усе це зроблено не дарма - сюди запросто поміститься баштовий охолоджувач висотою до 165 мм, згідно з нашими вимірами. Виробник же радить обійтися 160-мм моделями - мабуть, щоб розташувати кулер на деякій відстані від вікна.

З габаритними відеокартами довжиною до 380 мм проблем також не передбачається. Навіть при встановленні радіатора СВО спереду, який-небудь «Гулівер» на подобі нашої 300-мм Inno3D iChill GeForce GTX 1080 X3 сюди все ще поміститься.

Ті, що йдуть від передньої панелі кабелі мають достатню довжину, беручи до уваги габарити самого корпуса.

Стосовно їх укладання, то за піддоном місця вистачить для всіх.

З процесом збірки ніяких труднощів бути не повинно. Жорсткість конструкції невисока, але будь-яких негативних наслідків від цього ми не відчули.

Металева частина боковини частково ховає красу і гармонію зібраної системи. Якщо комплектуючі підбиралися з явним акцентом на дизайн, то краще подивитися в бік більш прозорих корпусів.

Тестування

Діаграма «All System Load» відображає нагрів компонентів після 30 хвилин 3DMark Fire Strike в режимі Ultra (роздільна здатність 4K). А режим «System Component Burn» демонструє температури при навантаженні додатками AIDA64 (Stress CPU і FPU) і MSI Kombustor протягом 15 хвилин. Температура повітря в приміщенні становила +25°C.

Корпус Vinga Gaia тестувався в чотирьох режимах:

• максимальна частота комплектної вертушки (дуже тихі 1150 об/хв);
• мінімальна частота комплектної вертушки (майже безшумні 600 об/хв);
• з відключеним вентилятором;

• з додатковим вентилятором на передній панелі (SiverStone SST-AP123, 120 мм, 1500 об/хв), максимальною частотою комплектного і примусово виставленої 100% швидкістю обертання пропелерів СО процесора і відеокарти.

У всіх випадках тильна вертушка встановлювалася вгорі через виступаючий процесорний охолоджувач Vinga CL3006.

Нова тестова конфігурація дозволяє виконати лише відносне порівняння. При повному відключенні встановленого вентилятора найпомітнішим виявився нагрів двох компонентів: SSD і відеокарти. В обох випадках запуск пропелера допоміг відіграти від 3° до 8°C, так що при наявності дискретної графіки застосування комплектної вертушки хоча б на мінімальній частоті вкрай бажано. Перемикання на більшу швидкість відбилося вже менш помітно, але при високих навантаженнях такий сценарій використання буде найоптимальнішим. Особливо з огляду на абсолютно комфортний рівень шуму.

Що стосується режиму максимальної продуктивності всіх використовуваних СО, то він найефективніший і галасливий. Але у випадку з тим же процесором (а у нас AMD Athlon 200GE в розгоні до 3,8 ГГц) при максимальному завантаженні виграш не настільки значний, як з відеокартою або SSD. Та й в більшості систем буде стояти щось помітно холодніше від нашої GeForce GTX 1080, а значить різниця буде ще менш помітною. І все ж 2,5" накопичувач найкраще розмістити на піддоні, подалі від нагрітого відкритий повітря.

Підсумки

Порівняльна компактність корпуса Vinga Gaia не завадила йому успадкувати низку переваг більш габаритних рішень. Це і сучасна будова з підтримкою громіздких комплектуючих (звичайно, крім материнської плати), і нижнє розташування БЖ, і акрилове вікно на боковині, і ряд приємних опцій на зразок верхнього і нижнього пилових фільтрів, і навіть відмінна продуваність завдяки сітчастій передній панелі і передвстановленим тильним пропелером.

Щоб знизити ціну до $36, крім розмірів під ніж потрапила товщина застосовуваної стали (0,49-0,74 мм), що кілька позначилося на жорсткості конструкції. Також бюджетність видають дрібниці на зразок криво наклеєних накладок на ніжки. Фронтальний USB 3.0 усього один. Зате все це є! Те ж саме і з вертушкою - так, простеньке чорненьке 120-мм рішення на втулці. Але ефект від його наявності комплектуючі відчули відразу. А найбільше порадувала можливість знизити частоту обертання пропелера або взагалі відключити його за допомогою трипозиційного перемикача біля фронтальних інтерфейсів.

У результаті корпус Vinga Gaia нам сподобався, оскільки при дуже гуманній ціні він багато в чому успадковує дорожчі і імениті рішення. І навіть зв'язка з потужною відеокартою (TDP на рівні 180 Вт) зможе відчувати тут себе дуже затишно.

Переваги:

• хороша продуваність передньої панелі;
• підтримка 380-мм відеокарт і 160-мм процесорних кулерів;
• можливість встановлення радіатора СВО довжиною до 240 мм за передньою панеллю;
• встановлений 120-мм вентилятор, управляти яким можна з фронтальної панелі;
• підтримка пари 3,5" і чотирьох 2,5" накопичувачів;
• пилові фільтри на дні і вгорі, антивібраційні прокладки під БЖ, а також м'які ніжки;
• прозоре вікно на боковині;
• хороші можливості для прихованого укладання кабелів.

Особливості:

• вентилятор на підшипнику ковзання.

Автор: Олесь Пахолок
Переклад: Лілія Масюк